У «ДНР» вирішили перетворити зруйноване місто, в якому проживало 17 тисяч жителів, на знімальний майданчик для фільмів жахів. Огляд ЗМІ окупованого Донбасу

Минулого тижня ЗМІ окупованого Донбасу вустами чиновників окупаційної адміністрації Донецької області почали готувати населення до, в принципі, очевидного: зруйновані російськими військами населені пункти відновлювати не будуть. Як виправдання цього рішення місцева влада розповідає про те, що руїни мають стати пам'ятником «визвольної місії» збройних сил РФ.

Кошмар на вулиці...

Першим ідею «законсервувати» для майбутніх поколінь зруйновані міста і селища висловив ватажок «ДНР» Денис Пушилін на полях економічного форуму «Росія - Ісламський світ».

За його словами, «влада ДНР розглядає можливість консервації зруйнованих міських кварталів для збереження пам'яті про трагічні наслідки атак ЗСУ». Ватажок «ДНР» традиційно промовчав, що насправді варварські атаки на населені пункти Донбасу здійснювали російські загарбники.  

Денис Пушилін назвав кілька зруйнованих армією РФ міст, які претендують на сумнівний статус «туристичних центрів» у стилі апокаліпсису.

«У багатьох на слуху все, що пов'язано, зокрема і з героїчними населеними пунктами, звісно, це буде викликати й надалі увагу в туристів, щоб подивитися, що таке Авдіївка, що таке Вугледар, що таке Артемівськ, раніше Бахмут, та інші населені пункти», - визнав, що руїн до 2022 року живих міст для туристів на Донбасі дуже багато. 

«У нас є в задумах облаштування якихось таких майданчиків, як є Будинок Павлова у Волгограді, можна цілий квартал просто консервувати, щоб було зрозуміло, з чим стикалися люди на різних етапах», - сказав Пушилін.

Судячи з усього, цю пропозицію ватажка «ДНР» уже почали реалізовувати. На кінофестивалі «Міст» в окупованому Криму було оголошено, що «реальне колись квітуче місто, в якому проживало близько 17 тисяч осіб», після руйнівного приходу «русского міра» відбудовувати не будуть, а перетворять на «унікальну локацію» для зйомок «патріотичних» фільмів і фільмів жахів. 

Назву міста-привида, апокаліптичні руїни якого так сподобалися російським кінематографістам, жахів не повідомили. «Тут буде створено кінокластер, який дасть нове життя цій локації. Місто, розташоване далеко від жвавих транспортних артерій, чудово підходить для натурних зйомок бойових дій у фільмах патріотичного спрямування, а може стати атмосферною декорацією для картин у жанрі хоррор», - розповів журналістам один із чиновників із команди ватажка “ДНР”.

В уцілілих будинках на околиці міста, пообіцяв він, відкриють готелі для розміщення знімальних груп. Перші зйомки в локаціях «кіноміста», як очікується, відбудуться вже наступного року.

Показово, що влада «республіки» пояснює відмову від відновлення міста бажанням залишити його руїни «як пам'ятник безглуздої агресії». При цьому місцеві пропагандисти традиційно стверджують, що «воно було практично повністю зруйноване ударами українських ракет». Крім того, чиновники «ДНР» брешуть, що це місто-привид буде єдиним. У всіх інших зруйнованих російською армією населених пунктах Донбасу нібито «відразу ж запускається будівництво житлових кварталів і громадських будівель, прокладаються дороги, відновлюються інженерні мережі».

Місто-кладовище

Заради справедливості слід зазначити, що на окупованому Донбасі є одне-єдине місто, яке загарбники справді відновлюють. Це - Маріуполь, який Кремль хоче зробити вітриною «русского мира». Як декорації, що нібито демонструють його повернення до мирного життя, використовуються зростаючі як гриби будинки під іпотеку. Але, якщо зазирнути за лаштунки цього театру, то чітко видно, як комерційними будинками рашисти намагаються приховати страшну правду про злочини «визволителів».  

Так, «мер» Маріуполя Олег Моргун розповів російським ЗМІ, що в місті провели перепоховання мирних мешканців, загиблих під час штурму і похованих у дворах житлових кварталів. «Можу сказати з усією відповідальністю, що всі громадяни, які були поховані у дворах і в скверах, всі перепоховані. Ця процедура повністю проведена», - похвалився він. Гауляйтер визнав, що «безліч людей під час поховань не було ідентифіковано, проте істотна частина все-таки була визначена».

Моргун очікувано не назвав кількість убитих російськими бомбами і ракетами, зазначивши лише, що для того, щоб поховати всіх загиблих, довелося створити 22 нових місця поховань. При цьому, до початку повномасштабного вторгнення в Маріуполі було 3 діючих кладовища (Старокримське, Новотроїцьке, Виноградне) і три закритих.

Зараз могили загиблих під час боїв за Маріуполь місцевих жителів відвідують родичі, - відзвітував він. «У нас на кладовищах навіть бордюри побілені», - назвав “мер” головне досягнення похоронної команди “русского мира”.

Завжди готові!

Минулого тижня луганські ЗМІ занудьгували без святкових репортажів. В умовах, коли справжні травневі свята минули і відшуміли урочистості з нагоди «утворення республік», місцевим пропагандистам залишився тільки День піонерії. Звісно, радянської, яка «Завжди готова!». 

Виявилося, що в «ЛНР» виховали власних піонерів. Про створення «республіканського центру розвитку, виховання та додаткової освіти “Піонер” в інтерв'ю ЛІЦ розповіла директорка установи Лариса Чурилова.

Назва Центру, підкреслила вона, тісно пов'язана з концепцією виховання «Луганський характер». «Основні дійові особи «Луганського характеру» - це активісти «Руху перших». «Перші« і піонери - співзвучно і логічно обґрунтовано», - ностальгічно повідомила педагог-колабораціоніст. 

Обілванювання дітей відбувається за 12 напрямами і зачіпає дітей будь-якого віку. У молодших класах - це «сентябрята», у середніх - власне «піонери», а в старшій школі - це «трудівники».

Як і належить лицемірній «училці» Лариса Чурилова не забула використати заїжджений пропагандистський штамп, що діти - це квіти життя. «Кожна дитина індивідуальна у своїй неповторності. Як букет із польових квітів - вони всі різні: хтось яскравий, хтось суворий, хтось творчий. Але тільки коли вони збираються разом, виходить гарний букет», -- ледь не пустила сльозу керівниця всіх луганських піонерів.

Між тим, неповернення в «совок» зачепило не тільки дітей і підлітків, які в ті часи ніколи не жили, а й дорослих. 

В окупованому Рубіжному Луганської області солідні на вигляд дядьки й тітки, скоріше навіть дідусі й бабусі, самі вбралися у піонерські краватки і підростаюче покоління змусили дати давно забуту клятву, якої ніколи не дотримувалися: «Вступаючи в лави Всесоюзної піонерської організації імені Володимира Ілліча Леніна, перед обличчям своїх товаришів, урочисто присягаю...»